Післяжнивний соняшник. Частина 3
Вегетація післяжнивних посiвiв соняшнику проходить при короткому дні. Довжина дня на початку післяжнивного періоду приблизно дорівнює (або трохи перевищує) довжину дня при весняному посіві. Потім вона скорочується, тобто тривалість дня від сходів до цвітіння зменшується.
Вегетація післяжнивного соняшнику починається при відносно високих температурах, а закінчується в умовах різкого зниження температури . Кожен «даремно витрачений» літній день після збирання основної культури до сівби соняшника збільшує ризик «затягнути» вегетаційний період.
Найбільша кількість опадів зазвичай випадає в липні. Це звичайний «подарунок» хліборобам в розпал збирання зернових. У зв’язку з високою температурою повітря та інтенсівним випаровуванням вологи, умови зволоження в цей час значно гірше, ніж при посіві навесні. Пожнивний соняшник іноді доводиться сіяти в верхній шар грунту, який швидко пересихає. В кінці вегетації пожнивних соняшнику вологозабезпеченiсть посiвiв поліпшується за рахунок зменшення випаровування. Це, в свою чергу, пов’язано зі зниженням температури повітря.
Тривалість періоду від посіву до сходів залежить від температури грунту: чим вища температура грунту, тим швидше з’являються сходи. «Рекордна» швидкість появи сходів становить від 4 до 5 днів. Звiсно, при наявності вологи на глибині загортання насіння.
Тривалість періоду від сходів до цвітіння залежить як від температурних умов, так і від тривалості дня.
У вчених досі немає спільної думки з питання, до якої фотоперіодичною групі належить соняшник. Синськая Е.Н. прийшла до висновку, що «філогенетично найбільш древні типи соняшнику Helianthus annus L. відносяться до групи рослин довгого дня». Інші вчені відносять соняшник до рослин короткого дня. Деякі дослідники стверджують, що соняшник — фотоперіодично нейтральне рослина. Існують генотипи, які проявляють амбіфотоперіодіческую реакцію, тобто у них короткий ( 14 годин) день.
Тому доведеться орієнтуватися на емпіричні знання, тобто фактичні дані. Вирощування українських гібридів соняшнику в Йорданії, наприклад, показало, що вони проявляють себе як рослини короткого дня.При цьому істотно зменшилися висота рослин, діаметр і маса кошику (на 19-34%). Вегетаційний період при короткому дні дещо скоротився. Дещо подібне відбувається також при післяжнивних посівах: розвиток прискорюється, габарити рослини зменшуються.
У південних районах країни, де температура повітря в період розвитку післяжнивного соняшника ще висока, створюються сприятливі умови для його розвитку. У північних районах дефiцiт тепла та світла сильно гальмує розвиток рослин.
При загальному поліпшенні кліматичних умов разом зi скороченням тривалості періоду розвитку, зменшується і потрібна для завершення цього періоду кількість тепла. Але як занадто низька, так і занадто висока температура повітря гальмують розвиток рослин. Тому в жарку погоду розвиток рослин відбувається повільніше, ніж можна передбачити за показниками суми активних температур.
У період від цвітіння до дозрівання чільна роль знову переходить до температури. У цей період в більшості районів температура значно знижується.
При помірній температурі повітря в період утворення насіння в олії міститься більше ненасичених кислот, в першу чергу лінолевої (Дублянська, Савін., 1990). Дослідження, проведені в Дніпропетровській області, показали, що при пізніх строках сівби (3 — 9 червня), коли біосинтез масла відбувається при відносно низьких температурах повiтря, вміст лінолевої кислоти в олії підвищується (Борісонік. І ін., 1980).
Існує зворотна залежність між олійністю насіння (ядра) і температурою повітря в період появи кошики — цвітіння (коефіцієнт кореляції — 0,765), та пряма залежність в період цвітіння — дозрівання (коефіцієнт кореляції 0,724) (Фурсова., 1975).
Источник
Растения длинного и короткого дня
24.09.2020
Среди многочисленных физических, химических и биологических факторов, влияющих на рост и развитие растительного мира, одним из главных является освещение. Световые лучи способны ускорять или замедлять химические процессы в клетках растений, стимулировать обменные реакции и регулировать процессы роста.
Так, энергия света способствует прохождению в растениях химических реакций синтеза органических веществ из углекислого газа (фотосинтез). Длина световых волн (спектральный состав) и их интенсивность оказывают влияние на размеры и форму (морфологию) представителей флоры (фотоморфогенез). Не меньшее значение для развития растений имеет также их биологическая реакция на продолжительность светового воздействия – фотопериодизм.
Потребность растений в освещении может очень сильно отличаться. В зависимости от географических особенностей их происхождения различают: растения длинного дня, растения короткого дня и нейтральные.
Характерным отличием растений длинного дня является начало фазы цветения при условии увеличения продолжительности светового дня до 13 и более часов в сутки. Если световой день более короткий и освещения недостаточно, они будут продолжать свой рост, интенсивно образуя зеленую массу, но не вступая в фазу цветения. Как правило, в эту группу входят растения умеренных и северных широт.
Из известных нам огородных культур к растениям длинного дня относятся: морковь, сельдерей, свёкла, лук, редис, капуста, картофель, салат, шпинат, редька, петрушка, укроп, репа, пастернак, брюква и др.; из злаковых: пшеница, рожь, ячмень, овес.
При коротком периоде освещения растения длинного дня не смогут образовать плоды, либо урожай будет ничтожным. Эта особенность длиннодневных растений определяет и правильные сроки их сева. Так, в случае позднего сева они дают меньший урожай и худшего качества, чем при раннем весеннем севе. Интересно, что по завершении плодоношения растений их дальнейшее развитие практически не зависит от продолжительности дневного освещения.
Растения короткого дня – это, как правило, обитатели южных широт. Наиболее часто возделываемые огородные культуры, входящие в эту группу: фасоль, перец, баклажаны, помидоры, огурцы, тыква, дыня, кукуруза, кабачки, подсолнечник, базилик; из зерновых: просо, хлопчатник, суданская трава, могара, кунжут, соя и др. Для их цветения и плодоношения необходимым условием является продолжительность темного времени суток более 12 часов.
Третья группа – нейтральные культуры (гречиха, цикламен, арбуз, спаржа, а также большинство сортов и гибридов культур, выращенных и адаптированных для средних широт). Они развиваются, цветут и плодоносят без ярко выраженной зависимости от продолжительности дня и ночи.
Чувствительность рас тений к соотношению дня и ночи может не сколько меняться в зависимости от окружающей температуры, влажности, интенсивности и качества освещения, а также от минерального питания растений.
Реагировать на продолжительность освещения может как взрослое растение, так и его семена. Прорастание некоторых культур возможно только в темноте, другие требуют чередования света и темноты, либо только света. Зная эту особенность растений, можно легко регулировать плодоношение длиннодневных или короткодневных культур и собирать несколько урожаев за летний период. Достаточно лишь создавать им необходимые условия – затенение или дополнительное освещение.
Освещение растений может быть как естественным (солнечный или лунный свет), так и искусственным (электрические лампы и различные излучатели). Нельзя игнорировать также разное воздействие спектра световых лучей в зависимости от длины их волн. К наиболее важным относятся красная и сине-фиолетовая зоны спектра. Именно они влияют на обмен веществ и процесс роста растений.
Короткодневные растения воспринимают синий свет как темноту и скорее переходят к цветению. Так же реагируют длиннодневные растения на свет красного спектра. Но сине-фиолетовый провоцирует у них замедление роста и торможение функций плодообразования.
Самый нейтральный – свет зеленого спектра. Он не вызывает ощутимых изменений в росте и развитии растений. Инфракрасное излучение способствует получению быстрого урожая. А при его снижении вегетационный период затягивается, но показатель урожайности увеличивается.
Чтобы успешно выращивать овощные и зерновые культуры, необходимо учитывать влияние на них как продолжительности освещения, так и качества света. Управляя этими факторами, можно регулировать процессы роста и уровень урожайности в целях повышения продуктивности культур.
Источник